«Поліція потребує свідченнях Дениса». Ольга Бойцова про відновлення російського боксера

В інтерв'ю LastRound.ru чоловіка Дениса Бойцова розповідає про допомогу Рамзана Кадирова, дивному переїзді в Гамбург і відновленні російського суперважкоатлета після декількох тижнів в комі.

Другого травня 2015 року в Берліні російський суперважкоатлет Денис Бойцов відправився з друзями подивитися бій століття між Флойдом Мейвезером і Менні Пакьяо. Через кілька годин він був виявлений на шляхах берлінського метрополітену з важкими черепно-мозковими травмами. Бойцов був введений в стан штучної коми через набряк мозку, німецька поліція почала розслідування.

По ходу розслідування почали спливати все більш і більш цікаві факти: руки Бойцова були збиті, а сам боєць нібито знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Пізніше стало відомо, що Денису надходили погрози від колишнього промоутера Вальдемара Клюха, не так давно звільнився з німецької в'язниці. За випадковим збігом Клюх відбував термін за погрози на адресу конкурента Клауса Пітера Коля. Поліція проглянула камери в метрополітені і опитала свідків. У якийсь момент німецькі правоохоронці вважали за краще списати подію на нещасний випадок, збираючись закрити справу. Дружина потерпілого боксера, Ольга, продовжувала наполягати на версії з нападом. В результаті слідство вирішило не закривати справу до тих пір, поки слідчі не отримають можливість поговорити з самим Денисом.

Бойцов переніс кілька операцій і в кінці червня був виведений зі стану штучної коми. Росіянина перевели в реабілітаційну клініку. 1 липня Денис став батьком - Ольга народила супертяжеловесу дочка Анжеліну-Денису.

З тих подій минуло більше двох років. LastRound.ru зв'язався з Ольгою Бойцової і з'ясував, в якому стані перебуває Бойцов, як проходить слідство у справі про можливий напад на боксера, і як живе сама Ольга.

- В якому стані зараз знаходиться Денис?

- Слава Богу, є позитивні зрушення. Є величезний потенціал - про це говорять всі терапевти, які з ним займаються. Вони бачать, який у нього сильний характер, яка сильна спортивний гарт, як він бореться, як не здається. І як він взагалі позитивно дивиться на цей світ, з огляду на стан, в якому він опинився після такого важкого випробування. Плюс до всього, він все пам'ятає і все розуміє.

Денис дійсно бореться - прізвище Бойцов говорить все за нього. Характер у нього сталевий

Звичайно, я вірю нашим терапевтам. З ним і російська команда працює, і німецька. Я відчуваю, що моя віра в нього нас не підведе. Я бачу у Дениса бажання жити далі нормальним повноцінним життям. Я думаю, що з вірою і з любов'ю у нас все неодмінно вийде. До того ж наша донечка, наш янголятко, дає багато сил боротися. Я думаю, що все повинно вийти.

- Як звучить сам діагноз?

- Ліва фронтальна черепно-мозкова травма.

- Як проходиться реабілітація?

- Постійно різні процедури, тому що реабілітація - це довгий процес. У нашому випадку він особливо довгий, тому що Денис немов заново народився, і потрібно вчитися всьому заново.

Все починалося з фізичної підготовки. Спочатку терапевти допомагали Денису відчути координацію, багато працювали над моторикою, вона теж порушена. Після цього розвивалися і продовжують розвиватися все ковтальні рефлекси. Зараз, саме на даному етапі часу, у нас поставлено акцент на розвиток мови. І відновлення опорно-рухової системи.

Ми робимо все необхідне - відвозимо Дениса в басейн, різні масажі. Часто виходимо на прогулянки на свіжому повітрі. Нещодавно в зоопарк разом їздили, гуляли там.

Ще є робот - єдиний апарат в Берліні. У Німеччині, якщо не помиляюся, такий є ще тільки в одній клініці в Мюнхені. Дениса відвозили в інститут, де проводили дослідження. Там на нього надягали цього робота і працювали над опорно-руховим апаратом.

Все це дуже дорого, реабілітація варто неймовірних грошей. Дай Бог, щоб далі нас підтримували так само, як Рамзан Кадиров і Андрій Рябінскій, які серйозно допомогли. Якби не вони, можливо, у Дениса не було б зараз такого прогресу в стані.

- Хтось ще крім Рамзана Кадирова і Андрія Рябінского надає підтримку? Може, колишній промоутер?

- Промоутер, на жаль, немає. Нас провідує і часто приходить в поліклініку Уллі Вегнер - тренер Дениса, з яким вони працювали останнім часом.

(В центрі - тренер Бойцова Уллі Вегнер, праворуч - Денис Бойцов)

Що стосується колишнього промоутера - Sauerland Box Promotion (німецька промоутерська компанія, що займалася кар'єрою Бойцова - прім.LastRound.ru) перший рік трохи нас підтримали фінансово, але, на жаль, вони більше не цікавляться його здоров'ям.

- Размана Кадиров досі допомагає?

- Так, він бере участь у відновленні. Будемо сподіватися, що він продовжить допомагати.

- Як вирішуєте матеріальне питання в побутовому плані?

- Мене підтримує моя сім'я: мама, сестричка-близнючка. Вони, звичайно, не залишають мене. Що стосується місця проживання - з цим допомагає соціальна допомога тут, в Німеччині.

- Сім'я Дениса підтримує?

- Сім'я Дениса живе в Орлі. Мама, на жаль, давно не приїжджала, а тато і брат були в Берліні, приїжджали на кілька тижнів, залишалися тут. Денис в них дуже-дуже сильно потребує. З братом вони завжди як близнюки були - завжди поруч, він завжди допомагав Денису готуватися до боїв. І зараз намагається приїжджати по можливості.

- Чи є якісь просування в розслідуванні справи?

- Поліція все перевіряла, вела активну розслідування. У підсумку багато чого не збігалося. Як в крові Дениса виявилися снодійне і алкоголь, хоча він не зловживав алкоголем і медикаменти не приймав, тому що завжди був на допінг-контролі. Допінг-контроль - це дуже серйозно. Вони приходили в будь-який час, в будь-яке місце, навіть коли ми були у відпустці в Таїланді або прямо в новорічну ніч. Навіть якщо у Дениса боліла голова, він не пив ніякі знеболюючі.

У метро (де виявили Дениса) була розбита одна камера. Але, тим не менш, справа не закрита. Поліція сподівається на те, що Денис заговорить і зможе сам дати свідчення, після чого справу буде відновлено. У Німеччині свідчення жестами не зараховуються. Тут теж все впирається в хороших адвокатів, на жаль, поки я такою можливістю не маю. Зараз на першому місці, звичайно, відновлення Дениса, а потім, вже наступним кроком будемо займатися цим.

Я дуже віруюча людина, завжди їм була, і Денис теж. Я вірю, що Бог усім суддя, і він покарає тих, хто з Денисом це зробив.

- На вашу думку, що сталося в той день насправді?

- Я не можу нічого стверджувати, мене там не було. Але факт в тому, що Денис пішов від промоутера з Гамбурга (Вальдемара Клюха - прим. LastRound.ru), потім став отримувати дуже жорсткі повідомлення, причому постійно. А те, що сталося з ним сталося через кілька місяців після того, як Клюх вийшов з в'язниці. Денис переживав: то постійно були якісь стеження на машині, то писали якісь повідомлення з текстом в дусі: «Посадимо в інвалідний стілець» і так далі. Ці повідомлення є. І коли Клюха заарештовували за підробку документів і потім проводили обшук в будинку, у нього знайшли сім-карти, з яких приходили повідомлення з погрозами.

Потім була ситуація з помічником Дениса Гагиком Хачатряном - його взагалі зловили в парку, побили дуже сильно. Добре, що якийсь хлопчик побачив це в вікно і викликав поліцію, я думаю, його могли б там вбити, якби поліція не приїхала. Це все фіксувалося, було в пресі. До цього, коли надходили погрози, ми зверталися із заявою в кримінальну поліцію, але реакції майже не було.

Я тоді була на восьмому місяці вагітності. Денис намагався мене не засмучувати, але в останні два тижні у нього було дивну поведінку. Він говорив мені такі речі: «Оля, у нас дочка буде, ти її бережи, виховай гідною людиною». Ні з того, ні з сього - міг гладити по животу і такі речі говорити. Проходить 5-6 днів і трапляється така ось жахлива ситуація.

Я не знаю, я ніколи не брала його телефон, але, може бути, йому погрожували і дійсно хтось дзвонив.

ЧИТАЙТЕ У НАС: Денис Бойцов і ще 9 бійців, які пережили збройний напад

- Під час і після розглядів вам надходили погрози?

- Коли я припустила, що за всім цим міг стояти колишній промоутер Дениса Вальдемар Клюх, його адвокати в письмовому вигляді попередили, щоб я щодо нього нічого не говорила або у мене будуть неприємності. Це єдине, що було.

Далі була неприємна ситуація, коли ми переїхали в Гамбург, перевезли туди Дениса на лікування. Я вам хочу сказати, що в цій клініці відбувалося щось нереально страшне. Деякий час до цього ми жили в Гамбурзі, коли сталася ситуація з Денисом, з усіх боків мені почали говорити: «Вам треба назад Гамбург, там така клініка, там Дениса швидко на ноги поставлять».

Я з'їздила, подивилася клініку, поговорила з доктором, не хочу називати його ім'я, він обіцяв, що Денису нададуть всю необхідну терапію. У підсумку ми перевезли Дениса в цю клініку, і його просто не лікували. Йому не чинили ніякої терапію, цей лікар не приходив, я намагалася потім вийти з ним на зв'язок, і запитати, в чому справа.

Денису постійно давали якісь медикаменти, йому було погано, його стан почав погіршуватися. Дійшло до того, що його хотіли знову вводити в стан штучної коми. Відбувалося щось нереальне.

Потім я почала просити, щоб нас прийняли назад до берлінської клініки. Це була дуже довга і неприємна ситуація. У підсумку ми перебували в Гамбурзі 4 місяці, після чого я забрала Дениса і ми переїхали в Берлін. Тут його стан став поліпшуватися.

На щастя, мені вдалося перевезти Дениса назад в Берлін. Кажуть, друзі пізнаються в біді, ось вони і пізнати. Дуже багатьох людей з ким спілкувалися раніше, немає з нами поруч, але, слава Богу, з'явилися нові, які нас підтримують. Наприклад, моя подруга Лана Мюллер, дизайнер жіночих суконь, допомогла мені заснувати дитячий лейбл. Потихеньку йдемо вперед, не здаємося, руки не опускаємо.

- У вас з сестрою власна лінія одягу Twins Djoly. Як ви прийшли до цього і в який момент?

- Я взагалі дуже творча людина, і я завжди займалася дизайном жіночого одягу. Починала з суконь, але оскільки завжди була поруч з Денисом, стала розробляти для нього костюми, в яких він виходив на ринг.

Потім мені захотілося зробити щось для нашої сім'ї, і я заснувала бренд жіночого одягу. Музою стала наша донечка, у неї подвійне ім'я: Анжеліна за свідоцтвом про народження, а похрестили ми її як Дениса. За церковним це перекладається, як Діонісія, що молиться за Діонісія, за тата, за Дениса. Я захотіла назвати цей дитячий бренд назвати ім'ям Дениса Бойцова, ім'ям нашої дочки.

Ми робимо дитячі речі, основа - бавовна, а решта розшивають квітами. Перша колекція називається «Квіти життя». Діти - квіти життя, ось такий концепт. Цією колекцією я хочу показати, що жінки теж можуть бути сильними, там ми зробили поєднання жіночності і сили. Якраз перший фото-шотінг ми провели на боксерському рингу, де тренувався Денис, в залі Уллі Вегнера.

Мені цікаво цим займатися, Денис теж радіє, що ми створили бренд, він дуже любить дітей. Радіє і за нашу дочку, що у нас вийшла така маленька. Ми постійно з нею їздимо в клініку до батька.

- Якось виходить спілкуватися з Денисом?

- Ми з ним розмовляємо, він жестами мені щось може показувати, я вже навчилася його розуміти, і ми вже плануємо деякі речі. Звичайно, тема великого спорту закрита, але в перспективі можна організувати школу, тренувати дітей. Після закінчення спортивної професіональної кар'єри Денис хотів саме цього.

Тому що такий сильний характер у Дениса - це тільки від боксу. Повторюся, інша людина на його місці міг уже здатися. А він не здається. Денис завжди говорив: «Росіяни не здаються». Ось і не здається.

- За півтора року до інциденту з Денисом з подібним довелося зіткнутися Баканай Абдусаламова - дружині Магомеда Абдусаламова, який опинився в подібній ситуації після бою з Майком Перезом. Вам не доводилося спілкуватися?

- Так-так, ми з Баканай прям на зв'язку, постійно зідзвонюємося. Вона теж велика молодець, ми один одного підтримуємо, радимося, що ми можемо зробити для наших чоловіків, ділимося порадами по терапії - кому що допомагало. У Магомедоа теж потихеньку маленькими кроками є просування. Його підтримує сім'я, його дружина дуже сильна.

- Як зараз проходить ваш звичайний день?

- Вранці ми зазвичай їздимо до чоловіка, тому що вранці найактивніша терапія. Я завжди хочу бути поряд, щоб бачити які у нього просування, допомагаю, раджу німецьким терапевтам, підказую, як краще для Дениса.

Потім займаюся дитиною. Коли у неї денний сон, займаюся своїми справами, в даному випадку - роботою, дитячим лейблом. Активно працюємо в цьому напрямку. Займаємося спортом, часто ходимо в басейн. Увечері, якщо ми відчуваємо, що потрібні татові, приїжджаємо до нього. Можемо піти погуляти з ним. Останнім часом він уже добре сидить сам, тому можемо посидіти разом десь в кафе поїсти. Потім укладаємо тата і самі їдемо спати.

Звичайно, коли терапія поактивнее, ми можемо провести в клініці цілий день. Дитині теж важко перебувати там постійно. Тому допомога в особі родини Дениса, звичайно, до речі. Коли вони тут, мені стає легше. Вони проводять з Денисом більше часу, можуть провести цілий день.

Однією, звичайно, важко опинитися в такій ситуації, але нічого, йдемо вперед. Мені, звичайно, допомагають сили зверху - я знаю, я в це вірю. Раніше я була така дівчинка, завжди при Дениса, він повністю усім займався, а тепер доводиться мені всім займатися. Але нічого, все, що нас не ламає - робить сильнішими. Я кажу йому: «Денис, ти мене такої сильної зробив». Він сміється, посміхається.

Я знаю і розумію, що так, як раніше вже не буде. Але я знаю, що буде інше життя. Головне, що Денис поруч зі своєю сім'єю, що у нього є ми з янголятком. І я вірю всім серцем, і відчуваю, що все найкраще попереду.

Текст: Богдан Доманський